розкріпачувати

розкріпачувати: -ую, -уєш, недок., розкріпа́чити, -чу, -чиш, док., перех.

1) іст.Звільняти від кріпацтва.

2) перен. Звільняти кого-небудь від будь-якої залежності, від утисків, гніту. || Робити що-небудь вільним, непідвладним. || Створювати умови, можливості для вільного, безперешкодного розвитку чого-небудь.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

розкріпачувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкріпачення — я, с. Дія за знач. розкріпачити, розкріпачувати і розкріпачитися, розкріпачуватися … Український тлумачний словник
розкріпачування — я, с. Дія за знач. розкріпачувати, розкріпачуватися … Український тлумачний словник
розкріпачити — див. розкріпачувати … Український тлумачний словник
визволяти — визволити 1) (робити вільним, надавати свободу кому / чому н., позбавляючи пригноблення, безправ я, чийогось панування), звільняти, звільнити, розкріпачувати, розкріпачити, розкабаляти, розкабалити Пор. звільняти I, 1) 2) (відвойовувати загарбану … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике